До 100-річчя Бориса Патона

Ігор Алєксєєнко
Кандидат біологічних наук, генеральний директор Науково-виробничого підприємства «Видавництво «Наукова думка», заслужений працівник культури України

DOІ https://doi.org/10.37837/2707-7683-2018-53

Анотація. У статті йдеться про життєвий і науковий шлях Борис Патона, якому цього року виповнилося 100 років. Цікавим є факт, що в день його народження, 27 листопада, у Києві було засновано Українську академію наук. Цей збіг виявився символічним.
Закінчивши школу, а потім і Київський політехнічний інститут, інженер-електрик Борис Патон 1941 року почав працювати на заводі в м. Горькому, а 1942 року – на Уралі в м. Нижній Тагіл, куди було евакуйовано Інститут електрозварювання. Відтоді все подальше життя Б.Є. Патона було пов’язано з інститутом та академією.
Б.Є. Патон як особистість багато в чому формувався під впливом батька. Є.О. Патон передав синові риси характеру, які обумовили становлення цієї обдарованої особистості: наполеглива праця як основа життя, вимогливість до себе й до співробітників, вміння визначити важливу мету й наполегливо її досягати, здатність створити колектив однодумців для цього.
У другій половині минулого століття Українська академія наук під керівництвом Б. Патона перетворилася на могутню науково-технічну інституцію. Час поставив перед країною необхідність розв’язувати актуальні наукові та технічні завдання, що їх блискуче реалізували українські дослідники в 60–90-х роках ХХ століття. Фундаментом цього стала докорінна реорганізація діяльності Української академії наук, що дало змогу широко впроваджувати у виробництво результати наукових досліджень – нові технології, матеріали й методи. Підтримку держави водночас зумовлювали актуальність і важливість нових впроваджень.
Патріот України, Б.Є. Патон свого часу твердо, не зважаючи на наполегливу «пропозицію» влади, відмовився обійняти посаду президента Академії наук СРСР.
Після набуття незалежності 1991 року держава почала дедалі менше уваги приділяти науці, значно зменшуючи її фінансування. Можливості для досліджень українських вчених почали погіршуватися. У пресі стали з’являтися статті про необхідність докорінного реформування Української академії наук. У цій складній ситуації вона почала пошук нових форм ведення ефективних наукових досліджень. На думку багатьох вчених, подальшим своїм існуванням Академія багато в чому завдячує саме тогочасній активності й авторитетові Б.Є. Патона.
Ключові слова: НАН України, Патон, СРСР, реформація, наукова думка, науково-технічна інституція.

Завантажити статтю (укр.)