Невідомі сторінки з історії українсько-ліванських взаємин

Ігор Осташ
Кандидат філологічних наук, Надзвичайний і Повноважний Посол України в Ліванській Республіці

DOІ https://doi.org/10.37837/2707-7683-2018-23

Анотація. У статті йдеться про часи українсько-ліванських дипломатичних взаємин мутасаррифату Гірського Лівану в контексті правління губернатора Музаффера Паші, або Владислава Чайковського (1902–1907 рр.), представника Османської імперії, який мав українське коріння. Використовуючи історико-інформаційні джерела, автор довів українське походження правителя Лівану й подав цікаві факти із життя батька Музаффера Паші Михайла Чайки-Чайковського. Також у статті проаналізовано політичну діяльність мутасаррифа Гірського Лівану у сфері земельних, економічних, податкових, правових, виборчих відносин та її наслідки для розвитку Лівану загалом. На початку свого губернаторства Музаффер ухвалив низку рішень, які надалі намагався впровадити. Він був упевнений, що дефіцит придатної для обробляння землі був перешкодою для добробуту ліванського населення й головною причиною його переселення за межі Лівану в пошуках кращого життя, тож добивався приєднання земель до Гірського Лівану. Підтримав зусилля групи ліванських бізнесменів у створенні незалежної організації щодо регулювання імпорту, експорту й поширення кальяну й тютюну в Гірському Лівані. Музаффер активно підтримував прагнення частини ліванського населення створити міжнародний морський порт. Ініціював підвищення непрямих податків, чим спричинив різкі протести. Музаффер намагався запровадити спеціальні ідентифікаційні документи для громадян Лівану. Він перший запропонував запровадження таємного голосування й неупередженого нагляду на всіх етапах виборчого процесу.
Автор зауважує, що оцінювати діяльність будь-якого політика – це завжди невдячна справа. Проте важливим є той факт, що Музаффер Паша через своє походження й діяльність став черговою спільною ланкою українсько-ліванської політичної історії.
Ключові слова: Гірський Ліван, мутасарриф, правління, губернатор, українсько-ліванська політична історія.

Завантажити статтю (укр.) / (англ.)

Джерела
1. Akarli, E. (1993). The Long Peace: Ottoman Lebanon, 1861–1920. Berkeley: University of California Press. [in English] https://doi.org/10.1086/ahr/100.4.1269
2. Antoine, B., Deir el-Qamar. (2010). Une saga d’histoire et d’hommes. De l’époque phénicienne au XXIe siècle. Les éditions ‘L’Orient-Le Jour’. [in French]
3. Hakim, C. (2013). The Origins of the Lebanese National Idea, 1840–1920. Berkeley: University of California Press. [in English] https://doi.org/10.3138/cjh.49.1.149
4. Winslow, C. (1996). Lebanon: War and Politics in a Fragmented Society. Routledge. [in English]
5. Chudzikowska, J. (1982). Dzivne zycie Sadyka Paszy. [in Polish]
6. Trabulsi, F. (2007). A History of Modern Lebanon. Pluto Press. [in English]
7. Salibi, K. (1988). A House of Many Mansions: The History of Lebanon Reconsidered. London: I.B. Tauris. [in English]
8. Fawaz, L. (1994). An Occasion for War: Civil Conflict in Lebanon and Damascus in 1860. University of California Press. [in English] https://doi.org/10.2458/v2i1.20165
9. Mutasarrifiyyat Jabal Lobnan fi Aahd Mozaffar Basha, Abdallah Al-Mallah (1985) [online]. Available at: https://books.google.com.lb/books/about/%D8%A8%D9%8A%D8%B1%D9%88%D8%AA_%D9%88%D 8%AC%D8%A8%D9%84_%D9%84%D8%A8%D9%86%D8%A7%D9%86_%D8%B9%D9%84%D9%89_%D9%85. html?id=C6yvcQAACAAJ&redir_esc=y [in English]
10. Look and Learn (n. d.). ‘Muzaffer Pasha, New Governor of the Lebanon’. Illustration for The Illustrated London News (1902) [online]. Available at: http://www.lookandlearn.com/history-images/U276158/Muzaffer-Pasha-New-Governor-of-the-Lebanon?img=165768&cat=history-pictures [in English]
11. Kanat, V. (2017). The employment of Polish refugees during the reign of Abdulhamad II. Turkish Journal of Social Research, vol. 21, pp. 43-54. [in English]
12. Hubanova, I. (2013). ‘Mykhailo Chaikovskyi: ukrainskyi batko polskoho romany’, Druh chytacha, 14 January 2013 [online]. Available at: https://www.google.com/amp/s/vsiknygy.net.ua/person/25033/amp/ [in Ukrainian]
13. Lysiak-Rudnytskyi, I. (1994). ‘Kosatskyi proekt Mikhala Chaikovskoho pid chas Krymskoi viiny: analiz idei’, in idem, Istrorychni ese, vol.1. Kyiv: Osnova, pp. 251-263. [in Ukrainian]
14. Matiash, I., Vidnianskyi S. (ed.). (2016). Ukrainska konsulska sluzhba 1917-1923 iak derzhavnyi instytut: stanovlennia, funktsionuvannia, personalii. Kyiv: In-t istorii Ukrainy NAN Ukrainy. [in Ukrainian]
15. Petrosian, Yu. (1990). Osmanskaya imperiya: mogushchestvo i gibel. Istroricheskiye ocherki. Moscow: Nauka. Glavnaya redaktsiya vostochnoi literatury. [in Ukrainian]
16. Poltorak, V. (2013). Adam Chaikovskyi u chotyrykutnyku Paryzh-Stambul-Peterburh-Varshava. Chornomorska mynuvshyna, vol. 8, pp. 59-69. [in Ukrainian]
17. Radyk, O. (2012). ‘Mykhailo Chaikovskyi. Avantiuryst, yakyi mriiav vidrodyty Sich’, Ukrainska Pravda, 29 September [online]. Ukrainska pravda. Available at: http://www.istpravda.com.ua/articles/2012/09/29/93544/ [in Ukrainian]
18. Matiash, I. (2016). Pershyi ukrainskyi predstavnyk u Syrii ta Livani (do stolittia ukrainskoi dyplomatychnoi sluzhby, in Vidnianskyi, S. (ed.) Ukrainska konsulska sluzhba 1917-1923 iak derzhavnyi instytut: stanovlennia, funktsionuvannia, personalii, 1st ed. Kyiv: In-t istorii Ukrainy NAN Ukrainy. [in Ukrainian]
19. Androsov, S. Sud’ba kulturnogo naslediya Kryma na izlome istoricheskoy epokhi (1917-1920) [online]. Available at: http://www.daark.org.ua/2011-06-07-09-41-55/99–1917-1920—-.html [in Russian]