Перші білоруські представництва в Україні (1918 р.): спроба встановлення дипломатичних відносин між УНР і БНР (романтика сподівань і реалії буття)

Ірина Матяш
Докторка історичних наук, професорка, провідна наукова співробітниця відділу історії міжнародних відносин і зовнішньої політики України Інституту історії України НАН України, голова правління Наукового товариства історії дипломатії та міжнародних відносин

DOІ https://doi.org/10.37837/2707-7683-2018-3

Анотація. У статті висвітлено спроби встановлення офіційних міждержавних відносин між новоутвореними після розпаду Російської імперії державами Білоруською Народною Республікою і Українською Народною Республікою в 1917–1920 рр. Приділено увагу питанню створення Білоруської Народної Республіки, особам її репрезентантів і спробам зберегти білоруську державність. Окремий напрям досліджень у цьому контексті складають дослідження процесу встановлення двосторонніх відносин УНР і БНР. На основі архівної інформації з фондів українських і білоруських архівних установ висвітлено діяльність білоруських представництв в УНР і Українській Державі. З’ясовано, що українська сторона демонструвала підтримку в боротьбі за незалежність Білорусі. Зі свого боку, білоруська сторона розраховувала на політичну, фінансову й економічну допомогу від України. Скеровані до Києва офіційні представництва було орієнтовано на отримання такої допомоги. Водночас перед ними було поставлено завдання сприяти й допомагати білоруським громадянам, які перебували на території України. Проаналізовано позиції білоруських представників у переговорному процесі з українською стороною. Головною причиною неузгодженості позицій під час переговорів українських і білоруських представників стали рішення Брестських мирних переговорів і невизнання незалежності Білорусі з боку адміністрації в Києві, яка залежала від німецької окупаційної влади. Тому діяльність Білоруської торгової палати була результативна завдяки радше неофіційним, ніж офіційним відносинам. Значну увагу приділено персоналіям представників БНР, які зробили помітний внесок у розвиток українсько-білоруських відносин того часу, з’ясовано маловідомі факти їхнього життєвого шляху.
Ключові слова: персоналії, Білоруська торгова палата БНР, білоруські представництва в Україні, П. Алексюк, П. Тремпович, О. Цвікевич, М. Довнар-Запольський.

Завантажити статтю (укр.)

Джерела
1. Shulhyn, O. (1918). Fatum іstorіi (sproba іstoryko-psyholohіchnogo analіzu). Polіtika (Derzhavne budіvnytstvo Ukrainy і mіzhnarodnі spravy): stattі, dokumenty, promovy. Kyiv: Drukar, p. 15. [in Ukrainian]
2. Kuksa, O. (2012). Ukrainskaya diplomatiya nachinalas v Belarusi. Belarusskaya dumka, no. 11, pp. 68-74. [in Russian]
3. Lebedzeva, V. (2001). Diplamatichnaja misija BNR u peremovakh z Ukrainaj (1918). Białoruskie Zeszyty Historyczne, vol. 15, pp. 97-108. [in Belarusian]
4. Lebedzeva, V. (2000). Terytaryjalnaje pytanne na belarusska-ukrainskikh peremovakh 1918: faktalahichny i krynitsaznauchy aspekty. Arkhivoznavstvo. Arkheographiia. Dzherevoznavstvo: mizhvid. zb. nauk. pr., vol. 2: ‘Arkhivoznavchi chytannia’, pp. 104-113. [in Belarusian]
5. Zubko, O., Trus, M. (2008). Biloruskyi slid v ukrainskii dyplomatii: (kriz pryzmu zhyttia Ivana Kraskovskoho). Kyiv. starovyna, no. 4, pp. 92-101. [in Ukrainian]
6. Zubko, O. (2011). Ivan Kraskovskyi – holova ukrainskoi dyplomatychnoi misii UNR na Kavkazi (1919–1920), in idem, Problemy istorii ta istoriohrafii Ukrainy: prohr. i materialy nauk.-prakt. konf.[Proceedings of the scientific and practical conference]. Kyiv, pp. 30-32. [in Ukrainian]
7. Matviienko, V. (2003). Derzhavno-politychni vidnosyny ta nalahodzhennia ekonomichnoho spivrobitnytstva Ukrainskoi derzhavy z Biloruskoiu Narodnoiu Respublikoiu. Pamiat stolit, vol. 1, pp. 47-58. [in Ukrainian]
8. Matviienko, V. (2001). Problemy formuvannia ukrainsko-biloruskykh vidnosyn: istorychnyi dosvid. Dyplomatychna akademiia Ukrainy: nauk. visn, vol. 5 ‘Ukrainska zovnishnia polityka ta dyplomatiia: desiat rokiv nezhalezhnosti’, pp. 297-305. [in Ukrainian]
9. Matiash, I. (2016). Ukrainska konsulska sluzhba 1917-1923 iak derzhavnyi instytut: stanovlennia, funktsionuvannia, personalii. Kyiv: In-t istorii Ukrainy NAN Ukrainy. [in Ukrainian]
10. Panasiuk, O. (2016). Biloruska Narodna Respublika u 1918-1919: vnutrishnia i zovnishnia polityka: dys. kand. ist. nauk. Lutsk, pp. 106-112. [in Ukrainian]
11. Mikhaliuk, D. (2004). Dyplomatychni znosyny Biloruskoi Narodnoi Respubliky ta Ukrainskoi Narodnoi Respubliky i Hetmanatu u svitli dokumentiv (berezen-hruden 1918). Studii z arkhiv. spravy ta dokumentoznavstva, vol. 12, pp. 107-114. [in Ukrianian]
12. Tsentralnyi derzhavnyi arkhiv vyshchykh orhaniv vlady ta upravlinnia Ukrainy (TsDAVO Ukrainy), f. 2592, op. 4, spr. 15, ark. 48. [in Ukrainian]
13. Dovnar-Zapolskyi, M. (2003). Istoriya Belarussii. Minsk: Belarus, p. 538. [in Russian]
14. Kancher, E. (1993). Iz istorii obshchestvennykh, natsyonalnykh i revoliutsyonnykh dvizhenii belorusov, vol. 1. Neman, p. 138. [in Ukrainian]
15. Liebiedieva, V. (2016). Vytoky bilorusko-ukrainskykh vidnosyn (vesna 1918). Ukraina dyplomatychna: naukovyi shchorichnyk, vol. 17. Kyiv, p. 642. [in Ukrainian]
16. Natsionalnyi arkhiv Bilorusi (NARB), f. 325, op. 1, spr. 166, ark. 55-56. [in Ukrainian]
17. Vasilewskaya, N. (1998). Zhytstsevy shliakh Pawla Trampovicha. Spadcyna, vol. 2. [in Belarusian]
18. Lebedeva, V. Skalaban, V., Shumeyko, M. (2003). ‘Dovnar-Zapol’s’kiy i ego naslediye’, in Dovnar-Zapol’s’kiy, M. (2003). Istoriya Belarussii. Minsk: Belarus, p. 7. [in Russian]