Українці в Австрії

Юрій Костенко
Надзвичайний і Повноважний Посол України

DOІ https://doi.org/10.37837/2707-7683-2018-48

Анотація. Багато австрійських громадян українського походження активно допомагали дипломатам молодої України робити перші кроки в розбудові двосторонніх відносин з Австрійською Республікою. Громадське й культурне життя австрійців українського походження наприкінці ХХ – на початку ХХІ століть було сконцентровано навколо греко-католицької Церкви Святої Великомучениці Варвари у Відні. З відновленням незалежності України було переформатовано діяльність провідних їх об’єднань, зокрема Союзу українських філателістів Австрії, було створено Австрійсько-українське товариство, яке реалізувало чимало визначних проектів. Значний внесок у поширення позитивної інформації про Україну у світі зробили журнали цих об’єднань: «Вісті СУФА», «Австрійсько-український огляд», «КиїВідень». В австрійській столиці плідно працювали в ці роки видатні діячі культури: композитор і хормейстер А. Гнатишин, майстриня художньої вишивки К. Колотило, художники Х. Куриця-Ціммерман, Л. Мудрецький.
Майже півтора століття, починаючи від 1772 року, значна частина Західної України – Галичина, а згодом і Буковина, були в складі Австрійської монархії. Інтереси українців цих коронних земель в австрійському парламенті – Райхсраті представляли «рутенські» парламентарі, серед них і перший український посол у Відні на початку ХХ століття Микола Василько. В австрійських університетах навчалось чимало талановитої української молоді. У Відні подовгу бували видатні діячі національної культури, серед них Леся Українка, Михайло Драгоманов, Іван Франко. Було також чимало студентських і робітничих товариств тощо. Незалежність Української держави відкрила нові горизонти для співпраці філателістів двох країн, зокрема пожвавився обмін філателістичним матеріалом – новими марками, конвертами тощо.
Ключові слова: діаспора, Австрія, філателія, культура, мистецтво.

Завантажити статтю (укр.)

Джерела
1. Hrytsai, O., Maritchak, T. (1932). Nad synim Dunaiem. Zbirnyk Ukrainskoho akademichnoho tovarystva ‘Sich’ u Vidni. Vienna. [in Ukrainian]
2. Petliakov, P. (1981). Pravda pro uniiu. Dokumenty i materialy. Lviv: ‘Kameniar’, pp. 278-283. [in Ukrainian]
3. Dzerovych, O. (1959). Napivnyk tserkovnyi. Rome. [in Ukrainian]
4. Kardash, P. (1995). Ukraintsi v sviti. Melburn, p. 51. [in Ukrainian]
5. Rudnytskyi, A. (1963). Ukrainska muzyka. Istoryko-krytychnyi ohliad. Munich: ‘Dniprova khvylia’, pp. 181-182. [in Ukrainian]
6. Skyrda, L. Ya zalyshaius ukraintsem…. Ukraina, no. 1, pp. 32-33. [in Ukrainian]
7. Lazebnyk, S. (1991). Rozsiiani po svitakh. Vsesvit, no. 1, pp. 217-218. [in Ukrainian]
8. Havura, O. (1990). Marky ukrainskoiu. Visti z Ukrainy, no. 47. [in Ukrainian]
9. Bekhtir, V. (1995). Shche dekilka novykh krokiv na shliakhu pohlyblennia davnikh mitsnykh zviazkiv. Visti SUFA, no. 29, pp. 54-58. [in Ukrainian]
10. Peschanyi, O. (2010). Avstro-ukrainski stosunky 90-kh rokiv XX stolittia na storinkakh ‘Vistei SUFA’ ta ‘Avstriisko-ukrainskoho ohliadu’. Sumskyi istoryko-arkhivnyi zhurnal, no. 8-9, pp. 118-119. [in Ukrainian]