Західна цивілізація та євроатлантичне партнерство України

Сергій Пирожков
Віцепрезидент НАН України, академік НАН України

Назіп Хамітов
Доктор філософських наук, професор, провідний науковий співробітник Інституту філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України

DOI https://doi.org/10.37837/2707-7683-2019-31

Анотація. У статті йдеться про євроатлантичний геополітичний вектор України в умовах сучасної геополітичної ситуації. Автори статті стверджують, що зв’язок національних інтересів та геополітичного вектора країни як цивілізаційного суб’єкта визначає її глобалізаційну стратегію. В України цей вектор передбачає географічну, геополітичну, цивілізаційну взаємодію із європейською і євроатлантичною спільнотою на основі партнерства й національних інтересів. Головним критерієм конструктивності євроатлантичного вектора України є посилення й розвиток суб’єктності нашої країни.
У статті поставлено запитання, які регіони та країни ми можемо нині зарахувати до західної цивілізації, і відразу подано відповідь. У широкому сенсі Захід — «це та частина нашої планети, на якій «утверджено християнську й античну культури»
У сучасному світі автори статті виокремлюють дві гілки Західної цивілізації – євроатлантичну та євразійську. Україна перебуває на лінії розмежування євроатлантичної та євразійської гілок Західної цивілізації. Здатність України бути суб’єктом історії, мати власний цивілізаційний проєкт і втілювати його залежить від здатності продуктивної взаємодії з обома цими гілками. Водночас нині маємо виразну історичну актуальність інтеграції з євроатлантичною цивілізаційною спільнотою задля реалізування завдань і цінностей цивілізаційного проєкту України, що потребує інноваційного розвитку.
Протягом останніх ста років Україну було переважно включено до євразійської цивілізаційної спільноти й для посилення її суб’єктності потрібно подолати таку асиметрію. Саме тому євроатлантичний вектор України не можна зводити до членства в Євросоюзі чи НАТО, це набагато складніший процес ментально-цивілізаційних перетворень, який стає умовою забезпечення реального суверенітету.
Ключові слова: євроатлантичний вектор України, Західна цивілізація, національні інтереси, суб’єкт історії.

Завантажити статтю (укр.)

Джерела
1. Kortunov, S. (2008). ‘Innovatsyonnyy put’ razvitiya i mobilizatsiya – eto dva puti, kotoryye kardinal’no protivorechat drug drugu’, Svobodnyi mir, 12 September [online]. Available at: http://www.liberty.ru/groups/experts/Innovacionnyj-tip-razvitiya-i-mobilizaciya-eto-dva-puti-kotorye-kardi-nal-no-protivorechat-drug-drugu [in Russian]
2. Pyrozhkov, S., Khamitov, N. (2016). Tsyvilizatsiinyi proekt Ukrainy: vid ambitsii do realnykh mozhlyvostei. Visnyk NAN Ukrainy, no. 6, pp. 45-52. [in Ukrainian
3. Pyrozhkov, S., Khamitov, N. (2017). Ukraina: vid shtuchnoi ta realnoi konfrontatsii do konsolidatsii. Dzerkalo tyzhnia, no. 28(324), p. 4. [in Ukrainian]
4. Rafalskyi, O, Samchuk, Z. (2018). Tsyvilizatsiini perekhrestia suchasnoho suspilstva. Kyiv: IPiEND im. I.F. Kurasa NAN Ukrainy. [in Ukrainian]
5. Toynbi, A. (2010). Postizheniye istorii. Moscow: Ayris-Press. [in Russian]
6. Fukuyama, F. (2004). Doveriye: sotsyalnyye dobrodeteli i put k protsvetaniyu: per. s angl. Moscow: OOO ‘Izdatelstvo AST’. [in Russian]
7. Fukuyama, F. (2010). Konets istorii i posledniy chelovek. Moscow: Poligrafizdat. [in Russian]
8. Khantington, S. (2003). Stolknoveniye tsivilizatsyy. Moscow: OOO ‘Izdatelstvo AST’.
9. Khamitov, N. (2018). Filosofska antropolohiia: aktualni problemy. Vid teoretychnoho do praktychnoho povorotu. 2nd ed. Kyiv: KNT. [in Ukrainian]
10. Khamitov, N. et al. (2017). Istoriia filosofii. problema liudyny. Vstup do filosofskoi antropolohii yak metaantropolohii. 5th ed. Kyiv. [in Ukrainian]
11. Nye, J. (2004). Soft Power: The Means to Success in World Politics. New York: Public Affairs Group. [in English]